Narodne Bajke
|
Жив колись змій. Він їв людей і не давав їм проходу. І врятував людей од цього змія один коваль. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу, звісно, щоб він людей не нівечив. От змієві, як той коваль кує в кузні, досадно, що іде від коваля стук. Прилітає змій до кузні, а вона зачинена залізними дверима.
- Гей, ковалю, що ти тут ляпаєш, не даєш мені спати? Я тебе з'їм!....>>>.
|
|
Жив-був циган. Пішов він якось у ліс дров нарубати. Побачив високого, крислатого бука, видряпався на нього, сів на гілляку, та й рубає її стовбура. Проходить повз нього чоловік і питає:
- Що ти там рубаєш?
- Не видиш? Дрова рубаю.
- Та як рубаєш?
- Так, як і всі люди!
- Ой, дивись, а то впадеш звідти, - каже перехожий.
- А ти що, бог, що все знаєш? - обурився циган.
Чоловік бачить, що тут ні з ким говорити, махнув рукою й пішов собі далі....>>> |
|
Био једном један тако богат пан да је могао купити, можда, и десетак села, и беше у тог пана много земље. Али, ма колико да је тражио, не могаде да нађе човека који би добро познавао ратарство. И ево, дође му једном неки сељак, па рече:
– Ја знам добро да орем земљу и сејем жито, а служићу вам поштено. Примите ме у службу, пане!
И пан га прими. Радио је ратар пет година, и жито му је тако рађало да боље скоро и није могло да буде....>>> |
|